Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 років - складова частина Другої світової війни. На світанку 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина віроломно напала на СРСР. Нині питання про трагічний початок війни, втрати. в тому числі про раптовість нападу, стали полем небувало гострої боротьби думок авторів різних напрямів у наукових, мемуарних, публіцистичних і художніх творах. Наївно було її зводити до зіткнення ососбистих поглядів. Головне в іншому - в протистоянні звичних уявлень про війну з новими, більш достовірними знаннями.
Справа в тому, що в радянські часи основу історіографії Великої Вітчизняної війни складали головним чином судження Сталіна, якому необхідно було приховати або виправдати свої прорахунки у зовнішній і внутрішній політиці, економіці і воєнному будівництві напередодні і під час війни.
До цього часу немає єдиної думки щодо трактовки укладеного Сталіним Пакту про ненапад з Німеччиною 23 серпня 1939 року, який забезпечив "мир протягом півтора року і можливість підготовки сил для відсічі". Але вождь замовчував те, які вигоди отримав Гітлер і який негативний вплив на хід війни справила нездатність радянського керівництва розпорядитися отриманою відстрочкою, ради якої був укладений зловісний своїм таємним змістом пакт.
Питання про підготовку СРСР до оборони напередодні війни з Німеччиною також висвітлене лише зв загальних рисах. Відсіч агресорові залежала також від створення нових видів озброєння, розвитку військової справи, підготовки кадрів. А тим часом з мовчазної згоди Сталіна, а часто й з його ініціативи були звинувачені як вороги народу і репресовані близько 40 тисяч військових теогретиків, командирів і політпрацівників збройних сил. Це були, як свідчать документальні джерела, перш за все ті, хто виступав за найкоротше оснащення військ новітньою технікою. Репресії військових були однією з важливих причин поразки СРСР у початковий період війни.
Провалилася воєнна доктрина сРСР, згідно з якою планувалося бити агресора, на випадок його нападу, на його ж території. Зрубно відбилися на готовності прорахунки Сталіна і його оточення у визначені часу нападу фашистської Німеччини на СРСР. Не були вивчені передові на той час методи і способи бойових дій німецький військ проти армій західних країн. Допущені прорахунки і помилки, запізнення з проведенням прикордонних округів до бойової готовності спричинили до того, що радянські війська під натиском ворога змушені були відступати. Особливо великих втрат зазнала авіація. Розташування поблизу кордонів більшості аеродромів призвело до того, що в перші години війни ударам було піддано 60 армійських летовищ, повітряні сили вже опівдні 22 червня 1941 року втратили 1200 літаків, ворог захопив 200 складів з боєприпасами, озброєнням, пальним тощо. Величезних втрат зазнали радянські війська, які відступали по всьому фронту, спостерігались часті випадки паніки, масового дезертирства. На кінець року у німецькому полоні опинилось майже 3 мільйона бійців Червоної Армії.
Але всупереч невпевненій поведінці керівництва країни прості люди - робітники, селяни, інтелігенція з почуттям патріотичного обов'язку перед батьківщиною піднялися на захист рідної землі від зазіхань гітлерівських окупантів. Агресор з перших днів зустрів мужній і героїчний опір радянськиї військ. Понад місяць героїчно захищались воїнип Брестської фортеції, в умовах повного оточення билися з'єднання і частини на багатьох ділянках фронту. Понад два місяці тривала оборона Києва. Становище ускладнювалось тим, що промислові потужності прифронтових районів, в першу чергу України, могли захопити ворожі війська. Необхідно було перебазувати у тилові райони промислові підприємства, сировину, кваліфіковані кадри, тобто продуктивні сили. Вдалося в надзвичайно короткий час перебазувати в тилові райони СРСР із західного регіону країни1523 підприємства, перважно військові заводи. Лише з України було демонтовано і переправлено на схід 550 найбільших підприємств, сільськогогосподарські ресурси, майно наукових установ і закладів культури, а також кадри інженерно-технічних працівників, найкваліфікованіших робітників, діячів науки, літератури, мистецтва. Це небувале за масштабами перебазування промисловості, здійснене максимально опертивно й організовано, стало вирішальною умовою відродження на сході воєнно- промислового комплексу.
Поступово переборюючи величезні труднощі, радянські люди, мібілізувавши всі ресурси та резерви, переломили хід воєнних подій на свою користь.
Питання про підготовку СРСР до оборони напередодні війни з Німеччиною також висвітлене лише зв загальних рисах. Відсіч агресорові залежала також від створення нових видів озброєння, розвитку військової справи, підготовки кадрів. А тим часом з мовчазної згоди Сталіна, а часто й з його ініціативи були звинувачені як вороги народу і репресовані близько 40 тисяч військових теогретиків, командирів і політпрацівників збройних сил. Це були, як свідчать документальні джерела, перш за все ті, хто виступав за найкоротше оснащення військ новітньою технікою. Репресії військових були однією з важливих причин поразки СРСР у початковий період війни.
Провалилася воєнна доктрина сРСР, згідно з якою планувалося бити агресора, на випадок його нападу, на його ж території. Зрубно відбилися на готовності прорахунки Сталіна і його оточення у визначені часу нападу фашистської Німеччини на СРСР. Не були вивчені передові на той час методи і способи бойових дій німецький військ проти армій західних країн. Допущені прорахунки і помилки, запізнення з проведенням прикордонних округів до бойової готовності спричинили до того, що радянські війська під натиском ворога змушені були відступати. Особливо великих втрат зазнала авіація. Розташування поблизу кордонів більшості аеродромів призвело до того, що в перші години війни ударам було піддано 60 армійських летовищ, повітряні сили вже опівдні 22 червня 1941 року втратили 1200 літаків, ворог захопив 200 складів з боєприпасами, озброєнням, пальним тощо. Величезних втрат зазнали радянські війська, які відступали по всьому фронту, спостерігались часті випадки паніки, масового дезертирства. На кінець року у німецькому полоні опинилось майже 3 мільйона бійців Червоної Армії.
Але всупереч невпевненій поведінці керівництва країни прості люди - робітники, селяни, інтелігенція з почуттям патріотичного обов'язку перед батьківщиною піднялися на захист рідної землі від зазіхань гітлерівських окупантів. Агресор з перших днів зустрів мужній і героїчний опір радянськиї військ. Понад місяць героїчно захищались воїнип Брестської фортеції, в умовах повного оточення билися з'єднання і частини на багатьох ділянках фронту. Понад два місяці тривала оборона Києва. Становище ускладнювалось тим, що промислові потужності прифронтових районів, в першу чергу України, могли захопити ворожі війська. Необхідно було перебазувати у тилові райони промислові підприємства, сировину, кваліфіковані кадри, тобто продуктивні сили. Вдалося в надзвичайно короткий час перебазувати в тилові райони СРСР із західного регіону країни1523 підприємства, перважно військові заводи. Лише з України було демонтовано і переправлено на схід 550 найбільших підприємств, сільськогогосподарські ресурси, майно наукових установ і закладів культури, а також кадри інженерно-технічних працівників, найкваліфікованіших робітників, діячів науки, літератури, мистецтва. Це небувале за масштабами перебазування промисловості, здійснене максимально опертивно й організовано, стало вирішальною умовою відродження на сході воєнно- промислового комплексу.
Поступово переборюючи величезні труднощі, радянські люди, мібілізувавши всі ресурси та резерви, переломили хід воєнних подій на свою користь.
Немає коментарів:
Дописати коментар