ВИШИВАНКА - ГЕНЕТИЧНИЙ КОД НАЦІЇ

 

День вишиванки не є офіційним, але його відзначають не тільки в Україні, але й за її межами. Там де є українці.

         Свято започаткувала українська письменниця, журналістка –Леся Воронюк. Саме вона у 2006 році, навчаючись у Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича, стала ініціаторкою дня вишиванки, який відзначають щороку в третій четвер травня.

Понад 100 тисяч років тому, щоб захистити себе від холоду, люди почали носити одяг. 25 тисяч років тому мисливці льодовикового періоду шили одяг зі шкур тварин.

Близько 10 тисяч років тому давні землероби навчилися прясти нитки з рослинних волокон та вовни тварин.

МАСНИЦЯ СІМ ДНІВ ГУЛЯЄ

                      У древній Русі проводи зими були пов’язані з іменем Велеса – язичеського бога родючості та тваринництва. З XVI ст. це свято стало називатися Масляною. Це останній тиждень перед Великим постом.

         Символ масляної – млинці. Вони були першим прісним і круглим хлібом, як сонце. Вважалось,що млинцями можна заманювати благодатне світило, допомагаючи йому розігрітись. Славили масляну і оладками. До них мала додаватись особлива їжа: сир, риба, сирники. На млинці кликали гостей. Чим більше їх до вас прийде, тим більше щасливих днів у році ви матимете. Називали ще Масляну в народі «об’їдалою». Адже не відсвяткуєш її ситно, не бути і ситному року. Масляна сім днів гуляє. І кожен із них має свою назву.

         Перший – «Зустріч Масляни». До цього дня виготовляють опудало Масляни. Його спалюють в останній день, вважаючи, що таким чином вони вбивають смерть. Діти будували льодяні гірки, дорослі починали пекти млинці.

ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ

  

           День українського політв’язня відзначається в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена з 1975 з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму.

         Причиною відзначення спочатку були репресії радянського тоталітаризму проти української інтелігенції, а зараз російський режим, який розгорнув терор проти українців і перевершив радянський тоталітаризм.

А ЩО ДРУГИЙ ПРАЗНИК, ТО РІЗДВО ХРИСТОВЕ

       Різдво – одне з великих християнських свят, у якому відобразились певні ознаки дуже давніх уявлень людини про світобудову, а також збереглися дохристиянські звичаї та обряди. Але за багатолітню історію нашого народу це мальовниче ритуальне дійство збагатилося й новими образами.

         Перед Різдвом Христовим в народі з повагою проводять Святу вечерю. З давніх-давен українці створюють в цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

         Святий вечір має чимало таємниць, не тільки про народження Ісуса Христа, а ще чимало чого цікавого.

СВЯТО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

 

         13 грудня Церква традиційно вшановує пам'ять одного з апостолів Ісуса Христа — Андрія Первозванного.

         Святий апостол Андрій був рибалкою, народився у сім'ї Йони з Віфсаїди (Галілея). Коли явився Хреститель, святий пророк, Предтеча Ісус Христос, саме Андрій, Іоанн та Петро стали його першими і найближчими учнями.

         Господь покликав Іоанна та Андрія за собою, говорячи: "Підіть і побачите". Андрій першим з великою радістю пішов за Ісусом Христом, за що отримав ім'я Первозванний. Він перебував з Сином Божим протягом всього періоду його служіння, а після того, як Спаситель воскрес, апостол Андрій з іншими учнями зустрівся з Ним та був присутній на Єлеонській горі, де побачив, як Господь піднісся на Небо.

НА ХУСТКИ УКРАЇНА БАГАТА

 

     7 грудня у світі відзначають День української хустки. Саме українська хустка об'єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки для збереження українських традицій.

                Українська хустина – дівоча і жіноча прикраса, незмінна супутниця у житті прекрасної половини людства, завжди була вагомим доповнюючим елементом жіночого народного одягу.

ВОЗДВИЖЕННЯ

      27 вересня відзначається одне із двунадесятих свят Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, Здвиження.

    За твердженням церкви, це свято установлене в память важливих подій церковної історії. 

    Римському імператорові під час трьох вирішальних битв (зі своїм співправителемаксенцієм, із Візантією та скіфами) були видіння хреста, внаслідок цього він отримував перемоги над противниками.

РІЗДВО БОГОРОДИЦІ

 
 21 вересня вшановується свято Різдво Пресвятої Богородиці Пріснодіви Марії (Друга Пречиста) - відноситься до церквою до двунадесятих свят.

    За християнськими письмовими джерелами, батьки марії довго були бездітними, вони молили Бога про народження дитини. Коли народилася донечка, вони назвали її Марією. В честь її народження "принесли великі дари, жертви й всеспалення" й влаштували багатий банкет. У память про подію й було установлено свято Різдва Богородиці.

    Святкування різдва Богородиці в часі співпало із закінченням основних польових робіт. Богородицю вшановували й дякували в цей день за зібраний урожай, адже вона є покровителькою землеробства. В цей день Богородицю дякуали як подательку всякого благополуччя й покровительку сім'ї, а ососбливо материнства. Не випадково  в деяких регіонах України свято Різдва Богородицівважали "жіночим святом".

    У цей час в Україні часто йдуть дощі, а тому й примовляють у народі: "Друга Пречиста дощем поливає".

ПРИЙШОВ СПАС

 19 серпня - свято Преображення Господнього, або Яблучний Спас

Це свято церква називає другим Богоявленням. Відзначають його з четвертого століття, коли цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на спомин про велику подію.

    За Біблією, Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину цієї гори і почав молитися. Під час молитви його лице просяяло, ніби сонце, а одяг зробився білим і блискучим, як світло. У Блаженному сяйві Він здійнявся на небеса й почули його учні голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа. Звідси й назва свята - Преображення Господнє.

ПРОРОК БОЖИЙ ІЛЛЯ

 

       2 серпня відзначається свято пророка Іллі. Один із старозавітних пророків, Ілля здійснив низку небувалих чудес: воскресив сина вдови, припинив голод у Самарії, викликав дощ. Страшна буря з вихором, землетрус, вогонь – такі були для Іллі Господні знамення перед його мандрівкою в Дамаск, де він мав помазати на царство Азаїла. Очевидно, через це у слов’янській народній традиції святий Іллія замінив язичницького бога –громовержця Перуна. Тепер уже на він, а Ілля карає людей вогненними стрілами блискавками, - як правило, за порушення заборони працювати цього дня в полі. Існує багато переказів про те, як згорів урожай – дві чи три копи, точнісінько стільки, скільки встиг скласти на полі необачний хлібороб у день цього святого.

Вони прожили гідне, праведне життя

   

        12 липня церква вшановує пам'ять святих Апостолів Петра і Павла. Цей період вважається своєрідною верхівкою літа, після чого в природі починається поворот до осені. Також Петрів день є завершенням літнього посту, встановленого в пам'ять цих святих, який у різні роки може тривати від 8 до 42 днів. Піст Петра і Павла стартував 12 червня.

         Вважалося, що на день Петра і Павла сонце грає, тобто сяє всіма барвами райдуги. Щоб побачити це диво, молодь вранці збиралася в полі і чекала на схід сонця. Того, хто побачить, як грає сонце, очікує щастя. Також на Петрів день плели вінки, водили хороводи, і починалися петровські гуляння, які тривали до першого Спаса. А молоді дівчата в цей день ворожили на судженого. Наприклад, потрібно зібрати 12 різних квіток з 12 полів, загадати хлопця, покласти на подушку і чекати віщого сну.

Різдво Предтечі

 

7 ЛИПНЯ

РІЗДВО ІОАНА ПРЕДТЕЧІ

ІВАНА КУПАЛА

Цього дня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Іоана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя – Єлизавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він стояв біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарії сина, і син той стане провісником Спасителя. Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іоаном. І німота одразу спала.

ТРІЙЦЯ

   

 На 50-й день після Великодня, свята воскресіння Христового, - весь християнський світ відзначає Трійцю (П’ятидесятницю) - одне з провідних свят церковного календаря.

         У християнстві свято П’ятидесятниці сформувалось у IV столітті, після прийняття церквою догмата про трійцю – існування єдиного Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх во ім’я Отця, і Сина, і Духа святого». (матвія, 28, 19) – так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння. І, згідно з Біблією, у день єврейського свята Шавуот – П’ятидесятниці зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав». (Діяння, 2, 1-4).

ЮРІВ ДЕНЬ

  Юрієв день, вважається великим святом через особливу повагу всього християнського світу до Змієборця Георгія. Він вважається покровителем землеробства й тваринництва.

         Український селянин примічає на Юрія висоту своєї озимини: «Коли сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцю по коліна, то буде лихе літо». Провісницею врожаю служить і зозуля: «Коли закує зозуля до Юрія на голе дерево, то буде голодне літо; а як на лист, то буле політття».

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ

       

 Свято Воскресіння Христового називається Великоднем на ім'я старозавітного свята, встановленого на згадку про порятунок євреїв від єгипетського рабства. По-єврейськи слово "песах" (паска) означає "перехід". У християнській Церкві найменування Пасха отримала особливе значення і почала означати перехід  від смерті до життя, від землі до неба - на знак того, що Сам Син Божий, через воскресіння з мертвих перейшов від світу цього до Отця Небесного, звільнивши і нас від вічної смерті та рабства дияволові і дав нам благодать бути дітьми Божими.

         Слово Пасха з’явилося в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилося набагато раніш. Про це існує міф.

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

 

    Одним з найбільших весняних свят нашого народу здавна вважається Великдень. За християнською легендою, іудейський народ з гілками фінікової пальми, що називається ще єрусалимською вербою, зустрічав Ісуса Христа за шість днів до його смерті.  Тому шосту неділю Великого посту і названо Вербною, а Вербною суботу – день перед нею, коли освячують вербу.

Благовіщення

                  Це свято належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії  в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку – народження сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить дитину. Архангел пояснив, що дитина з’явиться без порушення цнотливості Марії, через посередництво Святого Духа. Оскільки дівчина була дуже богобоязна, вона прийняла волю Божу як належне.

СВІТЛО НА ДОРОЗІ СПАСІННЯ

 Щорічно 15 лютого християни відзначають свято Стрітення Господнього, яке належить до дванадцяти найважливіших свят у церковному календарі.

         Назва Стрітення у старослов’янській  мові означає «зустріч» або ж «радість». І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

         Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк – син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ

 19 січня  

 Водохреща, Водосвяття.

         Християнський Йордан – це пам’ятка хрещення Ісуса Христа Іваном Хрестителем у річці Йордані, а в старовинному народному календарі – закінчення свята Коляди. Тому вечір 18 січня – «щедрий». Хоч люди продовжують гостювати щедро, духам нічого не дають, отже, й звуть цю гостину «голодна кутя».

         Ще за тиждень перед Водохрещами хлопці прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою та обливали буряковим квасом, щоб був червоним.

ДАВНІ ТРАДИЦІЇ

 Першого січня – Новий рік. Його сучасне визначення в літочисленні нашого народу – четверте. Впродовж багатьох років нашим пращурам не з власної волі доводилось відмовлятись від своїх традицій. Первісне  визначення Нового року припадало на весну, саме тому й співається в щедрівці: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»

         До 1492 року Новий рік зустрічали 1 березня, а пізніше, аж до 1700 – 1 вересня. Указ імператора Петра І від 19 грудня 1966 року (7208 року  за біблійським календарем), наказував: після 31 грудня 7208 року від «створення світу» вважати 1 січня 1700 року від різдва Христового. За християнським календарем Ісус Христос народився 5508 року після створення світу. Тому і святкували Новий рік 1 вересня.