ЮРІВ ДЕНЬ

  Юрієв день, вважається великим святом через особливу повагу всього християнського світу до Змієборця Георгія. Він вважається покровителем землеробства й тваринництва.

         Український селянин примічає на Юрія висоту своєї озимини: «Коли сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцю по коліна, то буде лихе літо». Провісницею врожаю служить і зозуля: «Коли закує зозуля до Юрія на голе дерево, то буде голодне літо; а як на лист, то буле політття».

         Юрова роса вважається в Україні цілющою для очей; для того й збирають її звичайно цідилкою, яку залишають на траві на ніч проти Юрія. А під час обідні кожна українська господиня ставить свічку перед образом святого Георгія, просячи його, щоб він доглядав її овечку чи телицю. Власники худоби, особливо чередники й ватажники, на Юрія постять до заходу сонця, а дехто навіть не гонить худоби на пашу, годує її вдома. Такого звичаю дотримуються про звіра, тобто про вовка, бо в Україні кажуть що «святий Юр звіра пасе», і вовк вважається Юровою собакою, котрий без дозволу святого не займе ні худоби, ні людини.

         У Святославового внука, Ярослава Володимировича, християнське ім’я було Георгій, і він будучи від 1032 року по річці росі, поставив там місто Юріїв, при якому була й окрема Юріївська єпархія. А в останні роки свого князювання Ярослав збудував у Києві церкву з монастирем святого Георгія перед ворітьми Софійського храму. По її освяченні митрополитом Іларіоном 26 листопада 1072 року Ярослав «звелів по всій Русі відзначати свято святого Георгія місяця листопада 26-го дня». Ось так було тоді встановлено на русі свято святого Георгія осіннього.

         Пізніше також споруджували церкви й монастирі в імя святого Змієборця – в різних місцях України. У Київському Видубицькому монастирі стародубський полковник Михайло Миклашевський 1696 року збудував своїм коштом кам’яну церкву святого Георгія; відтоді там на Юрія відбуваються народні гуляння. А на дніпровському узбережжі, над селом Бубнівською слобідкою, є стародавнє Городище. На це чудове місце, звідки відкривається такий мальовничий краєвид і на степ, і на Дніпро, і на гористе Задніпров’я, здавна Юрієвого дня селяни довколишніх сіл сходяться га гуляння.

         Серед забав Юріївського гуляння було й качання червоних яєць, яке так люблять по всій Україні. У багатьох місцях України дівчата виходять після обіду на Юрія крашанки в поле на житах і там закопують їх у землю до початку жниві.