Володимир Якович Бровченко народився 1 червня 1931 року у родині колгоспника-механізатора в селі
Мала Виска (нині місто Кіровоградської області).
Дитинство було
голодне, злиденне, обпалене війною. Батька у 1939 році забрали на Фінську війну
і родина 8 років нічого про нього не чула. Тільки після повернення Якова
Івановича вони дізналися правду: його обмороженого і контуженого взяли в полон
фіни. Після обміну полонених радянська влада заслала його як «изменника Родины»
на вісім років каторги за полярне коло. Мати все життя пропрацювала в колгоспі.
У роки війни, коли матері було так тяжко вижити з синами, вона хотіла продати
єдину цінну річ – батьківську гармонь, але сльози і благання дітей розчулили
матір. А згодом Павло, брат Володимира, стане професійним музикантом –
диригентом і композитором, і у результаті співпраці братів Бровченків з’явиться
збірка пісень «Голуби», присвячена батькові – Якову Івановичу.