Українська мова - літ минулих повість

 

      24 травня Україна відзначила День слов’янської писемності та культури. Традиція відзначати це свято зародилася ще в кінці 80-х років минулого століття, то й назву вона одержала традиційну для тих, радянських часів: День слов’янської писемності.

          У цей день вшановуються святі рівноапостольні – першопросвітники Кирило та Мефодій. Вони – творці писемності, здійснили переклад богословських книг з грецької мови на старослов’янську та поширювали християнське вчення.

КНЯГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

      

Геніальна поетеса і драматург Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) уособлює неоромантичний напрям в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Своє призначення вона вбачала у творчій праці для духовного та національного визволення рідного народу.

         Народилася Леся Українка серед чудової поліської природи у місті Новограді-Волинському. Вона належала до дворянського роду Косачів. Майбутня поетеса з дитинства хворіла й тому освіту здобувала у приватних учителів. Проте домашня освіта дала їй ґрунтовні знання. Вона володіла французькою, німецькою, англійською, італійською, грецькою., латинською та іншими іноземними мовами. Своїй любові до літератури Леся Українка зобов’язана матері – відомій українській письменниці Олені Пчілці, яка з дитинства прищеплювала її своїй доні.

мова

УКРАЇНА - ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

 

  

Батько української словесності

День української писемності та мови - державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.  

Свято започатковано в 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 124/97 "Про День української писемності та мови". 

ВЕЛИКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЕЦЬ

 

21 жовтня минає 350 років від дня народження Пилипа Орлика, українського державного і військового діяча.

    Пилип Орлик був одним із найближчих соратників Івана мазепи і мав славу людини з непереможним козацьким духом і нездоланним прагненням до утвердження незалежності Української держави. Він народився в селі Косуть у Литві в шляхетській родині чесько-литовсько-польського походження. його батько загинув у битві під хотином 1673 року, коли Пилип був іще немовлям. Освіту отримав у Києво-Могилянському колегіумі. Працював писарем у канцелярії київського митрополита. Згодом перебував на різних посадах у Генеральній військовій канцелярії.

МИ - КОЗАКИ, МИ - ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ

Свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, українців, свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

 

ВІТЕР ВОЛІ НЕ ЗУПИНИТИ!

24 серпня 1991 року була проголошена Незалежність України. Це точка відліку, яка зазначила народження нової держави - вільної України. Це велика подія, що дала народові можливість самому вирішувати свою долю.

    Незалежність і державність зріли в глибинах нашої тисячолітньої минувшини, проростали і проростають в умовах політичної кризи та війни. Безперечно, Українська козацька держава передала нам у спадок міцне переконання - кожен українець має захищати свої права і свободи, дбати про розквіт землі святої. 

    Кожен раз історія випробовує нас на міцність духу, на мужність, на терпіння і боротьбу за вільний дім, за нашу святу колиску - Україну. Ніколи і нікому нас не подолати, бо ми - патріоти. 

ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА

 

    28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності.  День встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення.

    Відважним захисником Київської Держави був син князя Святослава - Володимир. Нелегко було після батька керувати слов'янськими племенами й тримати їх навколо Києва; не треба забувати й про постійне суперництво з могутньою сусідкою  - Візантійською імперією; повсякчас доводилося давати відсіч печенігам. Більшість часу князь проводив у далеких походах і кривавих битвах. Щойно закінчиться одна війна - починається інша.

УКРАЇНСЬКА МОВА - ЛІТ МИНУЛИХ ПОВІСТЬ

 24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності та культури. Традиція відзначати це свято зародилася ще в кінці 8-х років минулого століття, то й назву вона одержала традиційну для тих часів: День слов’янської писемності

     У цей день вшановуються святі рівноапостольні – першопросвітники Кирило і Мефодій. Вони – творці писемності, здійснили переклад богословських книг з грецької мови на старослов’янську, поширювали християнське вчення.

         Довгий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, тоді коли з Візантії та Болгарії прийшли на Київську Русь богослужебні книги. Проте археологи знаходили знаки на кам’яних плитах, амфорах та інших речах і припускали , що це могла бути найдавніша, цілком забута писемність українського народу.

О, СЛОВО РІДНЕ! УКРАЇНИ СЛАВА

  

                                                                                                                 21 лютого

Міжнародний день

 РІДНОЇ МОВИ

         Рідна мова… Вона існує, живе, бореться незалежно від того, думаємо ми про неї чи ні, турбуємося чи забуваємо, шануємо чи зраджуємо. Слово рідної мови, увінчане терновим вінком страждання, не раз потоптане і зневажене, щоразу воскресало, аби постати у красі і славі.

         Занадто довгим і крутим виявився шлях нашої мови до офіційного статусу, коли 1989 року був прийнятий Закон «Про мови в Україні». 1996 року Верховна рада прийняла Конституцію України, в якій українська мова визначена як державна. А 1998 року Президент України своїм Указом проголосив 9 листопада Днем української писемності та мови.

Василя

14 січня

Новий рік за старим стилем, День Василя

 

     Це свято Василія Великого, день обрізання Господнього. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання
обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус.

ПРИСВЯТИВ СЕБЕ СЛУЖІННЮ БОГОВІ

                                                          10 січня минає

425 років від дня народження

 Петра Могили,

українського політичного, церковного

і освітнього діяча,

митрополита Київського і Галицького

         Митрополит Київський і галицький Петро (Могила) був відданим і невтомним борцем за торжество православ’я в складних історичних обставинах в Україні та Білорусії  в XVIIстолітті.

         Майбутній митрополит походив зі старовинного молдавського роду Могил. Прізвище це відповідає прізвищу князів Холмських  і походить від молдавського слова mohila, що означає узвишшя, горбовину.

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

 Римський імператор Августин видав указ провести в підпорядкованій йому іудейській землі всенародний перепис населення. Кожен іудей мусив прийти й записатися там, де жили його давні предки.

         Йосип і Марія походили з роду царя Давида, і тому вирушили з Назарета, де вони жили, у місто Вифлеєм, звідки походив Давид. Прийшовши туди, вони не могли знайти собі місця в домі, в якомусь притулку, і тому зупинилися за містом, у печері куди пастухи заганяли свої отари, разом ховаючись від негоди. Саме в цій печері вночі у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля – Син Божий, Христос, спаситель світу.

Вона повила його пеленами й поклала в ясла, куди кладуть сіно для овець.

Коштовний скарб народу

  Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності  та мови. Свято започатковано в 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 124/97 «Про День української писемності та мови».

         Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби в церкві,де молилися та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу, взявши участь у літописанні Давньої Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛИШАЄТЬСЯ НЕЗМІННИМ

   

 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат шлюбним вінцем».

         Це свято вважається одним із найбільш шанованих в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й різновірами, котрі хоч  і вкладають у це свято зовсім інший зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

 

         Свято було започатковане в  ХІ столітті папою Урбаном ІІ. Це католицьке свято – день перенесення мощів свято Миколи   з міста Лікія до міста Бар 

Але, незважаючи на те, що населення України – здебільшого православні християни, це свято в нас прижилося.

ОЙ, ПИСАЛИ ПИСАНКУ

 Великдень – одне з найдавніших і найсвітліших народних свят в Україні. Люди відзначають його урочисто й радісно.

До Великодня господині готували Паску – це великий, гарно випечений хліб, що символізує вічність людського життя. Печуть її завжди у п’ятницю, прикрашають зеленню – барвінком, посипають кольоровим пшоном, цукерками.

         Невід’ємна частина Великодня – ПИСАНКА. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символом тепла і вічності. Жовта грудочка, в якій розчинено зародок майбутнього життя, потребувала захисту від злих сил, тому її тонку оболонку фарбували в різні кольори, наносили магічні знаки. Фарбоване розмальоване яйце є оберегом. З писанок і крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі. Крашанки фарбують одним кольором: червоний – колір життя, колір дня, радість любові (фарбували лушпинням цибулі); зелений – колір весни. Пробудження життя, радості, природи; синій – колір неба, води, простору, здоров’я (варили проліски); жовтий – символ місяця, зірок, Сонця, колір хлібного лану, жита (з кори яблуні).

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

 21 люто ми відзначаємо Міжнародний  рідної мови. Історія свята має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші (Східний Пакестан)  влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді в цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну землю.

         Вперше цей день відзначили в 2000 році в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, аби привернути увагу світової спільноти до того факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більше перебуває під загрозою зникнення найближчим десятиліттям.

Міжнародний день рідної мови в Україні  запровадили з 2002 року, коли з метою зміцнення державної функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України Леонід Кучма підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ

14 січня

День Святителя Василія Великого

Новий рік за старим стилем

 Народився  Василій Великий, архієпископ  Кесарії Каппадокійської, 329 року в багатій та впливовій родині. Дитинство провів у бабусі Мокрини, яка дала йому перші знання і прищепила любов до Бога.  Непересічні здібності хлопця, велику бажання вчитися відкрили дорогу до найвідоміших тодішніх учбових закладів. Василій спершу навчався в училищі, де студіював риторику, філософію, теологію Потім продовжив навчання в Афінах.

         Василій Великий, успішно навчаючись, не забував про Бога.

         У Єрусалимі він приймає святе хрещення, і з362року був рукоположений в сан диякона.