Геніальна поетеса і драматург Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) уособлює неоромантичний напрям в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Своє призначення вона вбачала у творчій праці для духовного та національного визволення рідного народу.
Народилася Леся Українка серед чудової поліської природи у місті Новограді-Волинському. Вона належала до дворянського роду Косачів. Майбутня поетеса з дитинства хворіла й тому освіту здобувала у приватних учителів. Проте домашня освіта дала їй ґрунтовні знання. Вона володіла французькою, німецькою, англійською, італійською, грецькою., латинською та іншими іноземними мовами. Своїй любові до літератури Леся Українка зобов’язана матері – відомій українській письменниці Олені Пчілці, яка з дитинства прищеплювала її своїй доні.
Леся Українка
повною мірою володіла магією слова і почувала себе вільно у багатьох жанрах:
ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Її світогляд формувався під впливом
політичних поглядів Дядька М.Драгоманова. До кінця своїх днів Леся Українка
відстоювала право кожного народу на незалежний розвиток і самобутній історичний
шлях.
Леся
Українка прийшла в українську літературу через поезію. Молодечий запал її
творчості проявився вже в першій поетичній збірці «На крилах пісень». Відтак
побачили світ збірки «Думи і мрії» та «Відгуки», цикл «невольничі пісні»,
поезії й поеми.
Леся
Українка не обмежувалась у своїх творах суто національними рамками. Її теми й
образи сягали обріїв світової літератури. Вона створила оригінальний
літературний жанр – драматичну поему («Одержима», «На руїнах», «Кассандра» тощо). До найзначніших драм Лесі Українки
належить «Камінний господар» та «Лісова пісня», де визначальним мотивом є
одвічне прагнення людини до волі, високих ідеалів, заперечення прозаїчної
міщанської буденщини.
Творча
спадщина Лесі Українки є глибоко національною у своїй основі, але зрозуміла для
всього світу. В тому сила її таланту, для якого не існує кордонів. Твори Лесі
Українки належать усьому людству
Немає коментарів:
Дописати коментар