Мама! Немає милішого слова

                 У травні, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, до нас приходить найсвятіше свято – День Матері.

         Якби зібрати всі слова землі, і тоді б ми не змогли висловити найріднішій людині слова безмежної вдячності. Залишається лише  в один голос попросити для неньки, щоб дні трояндами цвіли, і щоб Всевишній дав нашим ненькам здоров’я і зберіг їх на многії літа для нас.

         Вперше організувала день матері американка із Філадельфії Анна Джарвіч у 1910 році. А в 1914 році на її клопотання (вона рано втратила матір і запропонувала, щоб люди разом вшановували і матір-неньку, і матір-Землю, і Матір Божу) Конгрес СШа встановив нове державне свято. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

         Серед української громади День Матері вперше влаштував союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже у Львові. Ініціатором урочистостей була редакторка тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулося в Україну.

         Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Для українців образ Матері триєдиний, Любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері-Батьківщини.

         Любов матері… Що може бути сокровенніше? Жінка-мати – лаконічно, але водночас так багато… У нас підсвідомо живе довіра до неї, ми знаємо, що мати не відвернеться від своєї дитини, її любов сильніша за буденні образи. Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. Її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. Уявляєте, який безмір любові в жінки, яка є Матір’ю для усіх нас!

         Богородиця посідає чільне місце в релігійній свідомості українців. Це пов’язано з ментальністю та суспільним ладом. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Представники сильної статі просили підмоги в небесної Матері. Ще в давні часи князі благали її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах. Богородиця стала опікункою лицарів українського духу – козацтва.

         Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина -  рідна матір. Саме від неї залежить виховання дитини, і саме мати прищеплює любов до рідної землі. На долю української матері випало чимало болючих випробувань, але вона завжди знаходила силу і мужність їх зносити, бо вірила в опіку Божої Матері і мала надію, що здійсниться бажання багатьох поколінь – відродиться незалежна Україна.

         Упродовж віків українська мати попри всі нещастя і страждання зуміла передати своїм дітям любов до всього рідного. Кажуть, що великі люди не народжуються – їх виховують матері. Все це факти, які тільки підтверджують, що впродовж тисячоліть, незважаючи на всі лихоліття, жінка-мати є вічним джерелом невичерпної любові та берегинею національних традицій.

         У день вшанування матерів варто зупинити на мить шалений ритм життя і задуматися, чи не забули ми раптом про свою найдорожчу у світі людину. Тому що це день пам’яті про матерів цілого світу, коли віддається належне їхній праці і безкорисливій жертві задля блага своїх дітей.