ЄДНІСТЬ У РІЗНОМАНІТТІ

   

        Толерантність – ціннісне ставлення людини для оточуючих, що виявляється у визнанні, прийнятті та розумінні нею представників інших культур; терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки.

         Толерантність передбачає повагу до самобутнього внутрішнього світу дитини, віру в перемогу доброго начала в міжособистісних відносинах, відмову від методів грубого спонукання і будь-яких форм авторитаризму, позитивну лексику.

         Від того, який тип виховання переважає в сім’ї, залежить, якою виросте дитина. Головні методи виховання в сім’ї – це приклад, спільні з батьками заняття, бесіди, підтримання підлітка  в різних справах, у розв’язанні  проблем, залучення його до різних видів діяльності в сім’ї та поза нею.

         Підліток опановує соціальні зв’язки і роль у світі. Згодом він усе більше орієнтується на однолітків. Батьки, даючи йому відносну свободу, повинні бути надійним тилом для нього, створювати в нього почуття впевненості у складних ситуаціях. Виховувати толерантність у родині означає  прищеплювати повагу, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу,форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності.