ЧОРНОБИЛЬЦЯМ УКЛІН, ЩО ВРЯТУВАЛИ НАС ВІД ЛИХА

 

         Щорічно 14 грудня - День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, або День ліквідатора в Україні. У цю дату згадують усіх, хто, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, зберіг нам майбутнє, а також тих, кого, на жаль, уже немає серед нас.

         26 квітня 1986 року в Радянському Союзі, в Українській РСР, сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цієї аварії ми відчуваємо й донині, але неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей - ліквідаторів цієї катастрофи.

Є ПРАВА У КОЖНОГО З НАС

0 грудня відзначається День прав людини. Це нагода ще раз нагадати про значущість прав людини, необхідність глобальної солідарності, взаємозв’язку і людяності.

День прав людини відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. Декларація проголошує невід’ємні права, притаманні кожній людині незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. В Україні на офіційному рівні День прав людини затверджений з 2022 року.

ТИТАНИ УКРАЇНИ

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову про створення Збройних Сил України також в цей час було затверджено слова присяги на вірність народу України які першими прозвучали з вуст першого міністра оборони України Морозова. І з того дня це свято стало символом справжньої чоловічої сили і мужності.

 

ЗРОЗУМІТИ, ЩОБ ДОПОМОГТИ

         Історія знає немало прикладів, коли страшні епідемії холери, чуми, віспи спустошували сотні міст і сіл. Але людство вижило, хоча і дорогою ціною! Та з’явилась нова хвороба – СНІД. Тема СНІДу досить часто присутня в нашому щоденному житті. Зустрічаємо її в газетах і журналах, її обговорюють у телепрограмах і передають у випусках новин, вона з'являється в розмовах із друзями та колегами на роботі.

            Ми живемо в суспільстві, де невід’ємною реальністю є епідемія ВІЛ – інфекції та СНІДу. Ми не можемо продовжувати ігронувати проблему ВІЛ/СНІДу й думати, що вона нас не зачепить. Тому кожному корисно знати й обговорювати інформацію про ВІЛ/СНІД. Сьогодні ми з’ясуємо що це за захворювання, як воно передається і як не передається, як зробити безпечним життя у світі, де є ВІЛ. Крім того правильна інформація про яку ви почуєте сьогодні, допоможе вам розібратися у ситуаціях, пов’язаних з ВІЛ.

            Для того щоб розібратися з усіма даними питаннями ми хочемо провести для вас інформаційну міні конференцію. Тому ми запросили до нас деяких спеціалістів, які розширять наші знання з теми СНІД. Отже, ви уважно слухайте та потім у вас буде можливість задати їм запитання та почути компетентні відповіді.

        Здоров’я людини формується в дитячо-підлітковому віці, тому сьогодні важливим є озброєння молоді знаннями та навичками, що сприятимуть збереженню та поліпшенню стану здоров’я. Статева поведінка має вплив на їхнє репродуктивне здоров’я, яке останніми роками значно погіршилось – зросла кількість підліткових вагітностей та абортів, кількість ВІЛ-інфікованих у віці 12 – 17 років.

            Згідно з даними ВООЗ, загальна кількість людей, що живуть з ВІЛ/СНІД становить 42млн., з них 3млн. – діти віком до 15 років.

            Отже, сьогодні ВІЛ/СНІД – це реальна загроза для здоров’я та життя людини.

         Можна сказати, що не всі оцінюють ВІЛ/СНІД як реальну загрозу особисто для себе. Але треба пам’ятати: ніхто у світі не навчився лікувати СНІД. Отже, є сенс задуматися над своїм способом життя, і можливо, змінити його.

            ВІЛ-інфекція руйнує імунну систему настільки, що організм стає беззахисним перед інфекціями. Руйнування імунної системи відбувається не відразу: від кількох місяців – до кількох років (це залежить від стану організму). Можливі симптоми (ознаки), що з’являються в заражених ВІЛ-інфекцією: 

а) потовщення лімфатичних вузлів;

б) підвищення температури до 37 – 39 ‘C;

в) втрата ваги до 10% і більше;

г) розлад травлення;

д) висипання на шкірі, слизовій оболонці ротової порожнини або на статевих органах.

Помітивши який-небудь із симптомів, не слід ставити діагноз самому собі, а краще звернутись до лікаря.

         Якщо ви вирішили перевірити кров на наявність ВІЛ, то повинні знати, як відбувається тестування крові. Найбільш поширеним способом визначення вірусу є тест на наявність антитіл до ВІЛ: у відповідь на проникнення ВІЛ в організм у крові починають вироблятися антитіла до цього вірусу, і тест системи визначає їх.

Для вироблення антитіл організму зазвичай потрібно від 2 тижнів до 3 місяців. Цей період може тривати й довше (до 6 і навіть 18 місяців). Тому завжди необхідно проводити повторний аналіз крові через 3 – 6 місяців.

Проходити тестування на ВІЛ чи ні – вирішувати тільки вам.

 

СТОП НАСИЛЛЯ

 

27-го червня 2007-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй встановила один своєрідний всесвітній святковий день – Міжнародний день ненасильства.

НАВІКИ В СЕРЦІ ТІ ТРИ КОЛОСКИ

 

7 серпня 1932 року, в СРСР був ухвалений закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперацій та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Серед іншого, цей закон передбачав істотне посилення покарання за крадіжку колгоспної власності. Звідси народна назва цього закону – закон «про 5 колосків».

         Що спонукало радянське керівництво вдатися до такого репресивного кроку?

         У той період тривав так званий «другий комуністичний штурм» з побудови комунізму з окремо взятій країні. В 1929 році Сталін взяв курс на форсовану індустріалізацію. СРСР на той момент перебував у міжнародній ізоляції. Це означало, що інвестицій закордонних не було і треба було знайти інвестиції за рахунок внутрішніх ресурсів. Таким ресурсом для СРСР був український хліб, загалом зерно. Тобто, продати зерно на експорт, а отримані кошти закласти на індустріалізацію.

     Звісно, селяни не хотіли продавати зерно за заниженими цінами, не хотіли йти в кабалу до держави. Для цього, власне, й задумали колективізацію – вона мала забезпечити безперебійний експорт зерна і сприяти індустріалізації.

         Колективізація в 1930 році зазнала поразки. Сталін мусив дати задній хід, оскільки селяни не хотіли йти в колгоспи, Україна масово збунтувалася. Тоді Україна серед радянських республік була першою за кількістю селянських виступів.

Україна мала в 1932 році здати 364 мільйони пудів зерна. Це був нереальний план

         У 1932 році, заходячи вже на другий етап індустріалізації, в Кремлі знов намагаються з селян вижати зерно. На Україну був закладений непомірний хлібозаготівельний план. Відповідно до цього плану, Україна мала в 1932 році здати 364 мільйони пудів зерна. Це був нереальний план! Про це доповідали представники українського компартійного апарату і влади на місцях. Адже на той момент селяни не хотіли працювати у колгоспах, бо практично були зведені до рівня кріпаків, працювати за трудодні ніхто не хотів. Відповідно, врожайність знизилася.

У 1930 році масова колективізація не відбулася, а в 1932-му більшість селян уже були колгоспниками?

– Так, у 1932-му більше половини селян вдалося загнати в колгоспи. Але ті селяни не хотіли працювати за трудодні. Що таке трудодень? Трудодень – це виконання певної норми праці, за яку потім харчами з тобою розрахуються. Але розрахунок харчами вже йшов вже після того, як колгосп здав свою норму. Тобто те, що лишалося, те вже й розподілялося.

         Селяни були зведені до рівня кріпаків. Звісно, що вони працювати не хотіли, хлібозаготівельні норми не виконувалися, експорт зерна падав, індустріалізація гальмувала. Сталін це сприймав як особисту поразку і вирішив посилити тиск на селян. Українське селянство звинуватили в навмисному саботажі: нібито в Україні є хліб, є цілі підземні сховища з хлібом, але селяни хліб приховують і не хочуть віддавати державі.

     Із 7 до 17 серпня в Україні тривав рейд «ударників преси» для «боротьби з розкраданням державного майна». Рейд провалився

         Відтак ухвалили цей закон 7 серпня 1932 року і відразу ж опублікували в газеті «Правда». Із 7 до 17 серпня в Україні тривав рейд «ударників преси» для «боротьби з розкраданням державного майна». Це був дуже яскравий пропагандистський жест. Він був організований редакцією газети «Правда» за сприяння вищого партійного керівництва УРСР. В цій акції задіяли близько 100 тисяч осіб. Преса мала показати, що українські селяни розкрадають зерно, що через них міста без хліба, індустріалізація призупиняється і все таке. Але цей рейд провалився. Бо стало очевидно, що проблема не в розкраданні, а в небажанні селян безоплатно працювати в колгоспах. Врожай просто гинув на полях від перестою. Проте влада не хотіла визнавати цього факту.

         Вже 16 вересня 1932 року до цього закону була видана спеціальна інструкція. Сам закон за розкрадання державного чи колгоспного майна передбачав розстріл або 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Ця інструкція рекомендувала застосовувати вищу міру покарання до соціально чужих елементів, тобто до куркулів, а до середняків і бідняків застосовувати 10 років. Проте більшою мірою закон застосовували саме до бідняків. 82% засуджених за цим законом – це бідне селянство. Крім того, справи про розкрадання колгоспного майна вилучалися з юрисдикції сільських, громадських і колгоспних товариських судів. Судово-слідчі органи мали виносити рішення у 15-денний термін з моменту встановлення факту злочину.

         Причому вирок не можна було обжалувати, амністії не передбачалося. Тобто абсолютно репресивний закон, який мав вибити з селян хліб, якого у селян на той момент уже й не було.

         Йшлося про приховування чи все-таки про те, що селяни щось із колгоспної комори вкрали або на полі позбирали колоски

Цей закон став інструментом, який дозволив Кремлю реалізувати Голодомор-геноцид українського народу

–       Йшлося саме про розкрадання. Цей закон став інструментом, який дозволив Кремлю реалізувати Голодомор-геноцид українського народу.

На початку жовтня 1932 року стало очевидно, що закон «про 5 колосків» не діє, бо хлібозаготівельний план виконали лише на 40%. Дійсно виникла загроза масштабного голоду в містах. Міста і робітники були пріоритетом для радянської влади. І ось тут посилюється тиск на селян. Відтак цей закон із низкою інших репресивних заходів застосовують як каральну міру. В поєднанні з постановою Політбюро про хлібозаготівлі в Україні від 1 січня 1933 року, яка дозволила вилучити у селян не лише зерно, а й усю їжу, цей закон проклав шлях до Голодомору.

Хлібозаготівельний план виконали лише на 40%

         Власне, чому саме «5 колосків»? Це метафора, гіпербола чи справді були підстави казати про 5 колосків?

– До певної міри це правда. Бо, якщо людина вхопила жменю зерна і поклала собі до кишені, це було достатньою підставою, щоб її засудити за розкрадання колгоспного майна. А скільки людина може схопити у жменю? Може, трохи більше як з обмолочених п’яти колосків. Навіть якщо людина з поля підіймала скількись там колосків і клала в кишеню, то це теж розглядали як розкрадання майна.

         Постанова дозволила вилучити у селян не лише зерно, а й усю їжу

– Після збирання врожаю поодинокі колоски залишалися. Коли хтось збирав, то це теж була підстава притягнути до відповідальності...

– Абсолютно так. Це була підстава, щоб людину засудити щонайменше на 10 років. А якщо людина мала ще й «неблагонадійне соціальне походження», тобто її розглядали як куркуля, то це був би розстріл. Від листопада 1932-го­ до січня 1933 року за законом «про 5 колосків» засудили понад 12 тисяч осіб. А взагалі впродовж 1932-1939 років за цим законом засудили 183 тисячі осіб. Потім війна цю всю статистику змазала.

          Людина вхопила жменю зерна і поклала до кишені, це було достатньою підставою, щоб її засудити за розкрадання колгоспного майна

– Це в СРСР. Але, звісно, головний фокус був на зернові регіони, а таким регіоном в СРСР була перш за все Україна.

У 1936 році стався невеликий відступ, коли генпрокурор СРСР Андрій Вишинський заявив про порушення законності при винесені вироків за законом «про 5 колосків». Обвинувачені у «перегинах» загинули під час Великого терору. Але сам закон продовжував діяти і залишався чинним аж до 1947 року. У згаданому фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» йдеться про повоєнний час, коли цей закон був ще чинний.

         Упродовж 1932-1939 років за цим законом засудили 183 тисячі осіб

– Селянська складова була найсуттєвішою. Але ж у законі також майно державних підприємств згадується. Якимось чином цей закон застосовували до робітників, службовців, ще когось?

– Цей закон фокусувався саме на селянстві. Про це свідчить інструкція від 16 вересня 1932 року, яку особисто розробив Сталін. Він чітко вказав, що куркулі підлягають розстрілу, а середнякам і біднякам – 10 років. Сталін цією своєю інструкцією основний фокус зробив на селянстві.

УКРАЇНА - КРАЇНА ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

  

            21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

         Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та

ВСЕВСІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ

20 листопада - Всесвітній день дитини
 

Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

ЄДНІСТЬ У РІЗНОМАНІТТІ

   

        Толерантність – ціннісне ставлення людини для оточуючих, що виявляється у визнанні, прийнятті та розумінні нею представників інших культур; терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки.

         Толерантність передбачає повагу до самобутнього внутрішнього світу дитини, віру в перемогу доброго начала в міжособистісних відносинах, відмову від методів грубого спонукання і будь-яких форм авторитаризму, позитивну лексику.

ЧАРОДІЙ СМІХУ

 

13 листопада

135 років від дня народження

Остапа Вишні

Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко, інші псевдоніми: Павло Грунський) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва на Полтавщині (нині Сумська область) у багатодітній селянській родині.

У 1903 закінчив Зіньківську двокласну школу, отримав свідоцтво поштово-телеграфногго чиновника.

ПАМ'ЯТЬ ПАЛАЮЧИХ РОКІВ

ПЛЕКАТИМЕШ МОВУ, ЦВІСТИМУТЬ СЛОВА

 

     День української писемності  та мови. Свято започатковано в 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 124/97 «Про День української писемності та мови».

ХЛІБ УСЬОМУ ГОЛОВА

  Всесвітній день хліба

Всесвітній день хліба відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. 

Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. Згадаймо, як у давніші часи немовля разом з материнським молоком уживало хліб: замість сучасних сосок давали обгорнуту в полотняну тканину м’якушку- смоктунця.