Саме в цей день 12 січня 1972 року розпочалася масова хвиля арештів представників шістдесятництва
Саме тоді були
заарештовані всі відомі дисиденти України: у Києві — Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові — В'ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші. Наступна
хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року.
Нікому із заарештованих не інкримінувати «зради
батьківщини», тільки «антирадянську агітацію і пропаганду». Але майже всі
провідні діячі шістдесятництва дістали максимальний реченець — 7 років
ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за
межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та
в Казахстан. Найупертіші були запроторені у психлікарні
Дуже
подібний до радянського за своєю сутністю, російський режим окупував
український Крим і розв'язав криваву війну на сході України. Українська нація
змогла дати відсіч агресору, проте на окупованих територіях розгорнувся терор
проти українців і кримських татар.
Сьогодні процес історичного ревізіонізму
радянського тоталітарного режиму в Росії проявляється не тільки в заявах
політиків і в галасливих святах з вивішуванням портретів «вождів». У
сталінському стилі відбуваються викрадення, затримання, арешти, обшуки і
катування затриманих, яким інкримінують вигадані злочини. Режим Володимира
Путіна, особливо в окупованому Криму, перевершив навіть радянський тоталітаризм
доби «застою». Старі радянські методи набули нової сили: створення атмосфери
страху, безсилля і безнадії, терор проти інакодумців, воєнні злочини, брутальні
порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних
цінностей доктриною «русского мира», тотальна пропаганда.
І ми
знову з сумом відзначаємо День українського політв'язня, день невдалої спроби
придушити вільний український дух, який, як фенікс, щоразу відроджується з
попелу і стає міцнішим.
Немає коментарів:
Дописати коментар