ДИВНИЙ СВІТ ІВАНА КОЧЕРГИ

 2 ЖОВТНЯ

140 років від дня народження

українського письменника - драматурга

ІВАНА КОЧЕРГИ   

 Іван Кочерга – відомий український драматург, який здобув визнання і популярність завдяки історичним драмам «Фея гіркого мигдалю», «Алмазне жорно», «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий», а також п’єсам на сучасні теми « Марко в пеклі», «Майстри часу». До яких би тематико-проблемних шарів не звертався драматург, в центрі його уваги людина, її нелегкі шляхи самоутвердження, пошуки істини.

         Іван Антонович Кочерга народився в м. Носівка на Чернігівщині в сімї залізничного службовця. Його мати мала дар імпровізувати складні сюжети  - дар, успадкований від батька, шанованого в Носівці чоловіка, що орав землю і писав вірші. У єдиного сина Антона Петровича І Параски Михайлівни був свій вигаданий світ, населений казковими героями. Іван ріс тихим і хворобливим хлопчиком, без постійних друзів, бо доводилося часто змінювати місце проживання через принциповість і чесність батька, які були причиною зміни роботи – це Самарканд і Тифліс, Петроград і Варшава. Книги батькової бібліотеки були для хлопця чи не єдиною розрадою і втіхою. Він був далекий від реальних подій бурхливої передреволюційної епохи.

         Майбутній драматург спочатку вчився вдома, потім в одній із чернігівських гімназій і на юридичному факультеті Київського університету.

         Після університету почалася в Івана Антоновича нудна далека від справжніх його інтересів служба в Чернігівській контрольній палаті. Але вихований з дитинства на любові до музики, поезії, Кочерга вже тоді своєю справою вважав літературну творчість, хоч займався нею «тільки короткі хвилини, вільні від праці – часом любої, дорогої, здебільшого – нудної, наймитської», - як писав його земляк Б. Грінченко.

         На цей період припадають перші рецензії на театральні вистави в газеті «Черниговские губернские ведомости» за 1904 рік, а потім в «Черниговском слове», підписані криптонімом «И.А.К.» або іменем одного із своїх героїв Карфункель. Близько 90 рецензій, написаних Кочергою на крилах поетичної уяви в середньовіччя німецького міста Ротштейн. Він створює п’єсу-легенду, п’єсу-казку «Песня в бокале» (російською мовою), що має ще риси учнівства. Проте є в ній моменти, які пізніше стануть характерними для творчості драматурга.

         Першою спробою писати українською мовою була комедія «Фея гіркого мигдалю» - граціозно-весела, романтично-реалістична історія кохання і пригод багатого ніжинського графа Бжостовського і сироти Лесі. Характери дійових осіб виписані рельєфно й мальовничо. Її можна вважати першим кроком до створення історичної драми з життя України.

         У наступному творі «Алмазне жорно» митець звертається до одного з найдраматичніших моментів в історії Гайдамаччини. Сам драматург зізнався, що цьому твору він віддав «багато праці, часу та щирого захвату».

         Звернення до сучасної тематики яскраво відбилося у побудованій на реальній основі фантастичній феєрії «марко в пеклі». Справжній успіх драматургові принесла філософська комедія «майстри часу», удостоєна премії в 1933 році. Щаслива доля судилася історичні й драмі «Свіччине весілля».  Але вершиною творчості Кочерги стала поема з життя Київської Русі – драма «Ярослав Мудрий». Автор славить мир і труд – найвищі людські цінності і блага. В уста Ярослава митець вкладає слова, які сьогодні звучать як пересторога паліям війни:

І кожен, хто порушить справу миру,

На правду хто на нашу посягне, -

Того вразить безжалісна сокира,

Бо мир і труд – це благо основне.

         Трудитися на ниві мистецтва було «основним благом» і для самого Івана Кочерги. Адже говорячи словами Микити з цієї ж п’єси, «мистецтва дивний світ… завжди підносить душу нашу, краси й добра несхибний заповіт».