КНИЖКОВИЙ СВІТ ОЛЕКСАНДРА ІРВАНЦЯ

 

24 січня

відмічає свій 60-літній  ювілей

український  письменник, поет,

драматург та перекладач,

Олександр Васильович Ірванець

         Народився Олександр Васильович Ірванець 24 січня 1061 року у Львові. Виростав у Рівному. В 1976 році закінчив Рівненську восьмирічку у школі № 18. Потім вступив у Дубенське педучилище.  Після випуску із педагогічного училища кілька років вчителював. З 1989 року навчався в Московському Літературному інституті імені Горького.

         Олександр Ірванець автор збірок поезій «Вогнище на дощі», «тіні великого класика», «Вірші останнього десятиліття» та ін..

         З початку 2000-х працює в драматургії та прозі. Автор понад десятків книг та численних публікацій у часописах та альманахах Європи й Америки.

         П’єси Ірванця ставилися на сценах  ставилися на сценах Німеччини, Люксембурга, Казахстану.  У Польщі була створена радіоп’єса «Recording», а у Кракові вийшла окрема книга його драматургії.

         Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, російською, білоруською та хорватською мовами.

         В 1985 році Олександр Ірванець разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснували літературне угрупування «Бу-Ба-Бу», яке існує і досі.

         У вибрані твори «Бу-Ба-Бу» увійшли кращі зразки поезії, прози та есеїсти стики Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Небораки з детальними біографічними відомостями про кожного з авторів. Твори друкувалися за авторським правописом.

         З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом. Останнім часом працює в драматургії і прозі – роман „Рівне/Ровно” опубліковано в квітневому й травневому числах часопису „Кур`єр Кривбасу” 2001 року. Більші за обсягом добірки віршів друкувались у московських „Литературной учёбе” і „Дружбе народов”, польских „Literatura na swiecie” (Варшава), „Akcent” (Люблін) , німецькій антології „Reich mir die steinerne Laute” Brodina Verlag, 1996 р. та пам`ятних „Вісімдесятниках”, упорядкованих Ігорем Римаруком ( Видавництво КІУС, Едмонтон, 1990 р.).

 

 Роман «Рівне/ Ровно (Стіна)» - це роман-антиутопія. Події роману нагадують своєрідний футуристичний прогноз можливого майбутнього України. Якщо вірити письменнику, Україна, можливо, знову буде розірвана на дві частини – Західну Українську Республіку та Соціалістичну Республіку Україну, у яких буде протилежний суспільний устрій, а місто Рівне виявиться розділене стіною, подібно до тієї, що в роки холодної війни розділили  навпіл Берлін. Така гіпотетична ситуація – поділу українського міста Рівне на дві частини з різним суспільним устроєм у кожній лягла в основу сюжету твору.

         Центральним образом є Стіна. Пояснюючи свій задум О. Ірванець писав, що в пострадянську добу «кожне місто і кожне село в Україні перегороджені і розділені на східний та західний сектор в широкому значенні, і навіть майже в кожній людині сьогодні є оця внутрішня стіна».

  

Роман Олександра Іравнаця «Хвороба Лібенкрафта".  У цьому світі люди не знають творів античної літератури і дуже бояться страшної невідомої хвороби. Ця хвороба зрештою вражає і головного героя. Епідемія поширюється, страх наростає. Проте в фіналі багато людей виходять на берег річки зустріти світанок і вдивляються у далечінь. Можливо в цьому і є спасіння.

 Роман «Хвороба Лібенкрафта» нагадує про паніку «свинячого грипу -2009», про депресію «лютий-березень 2010» і про COVID -19. Історія присвячена боротьбі з епідемією невідомої хвороби – хворих убивають просто на вулицях. Причому убивають прості посполиті громадяни. «Здатися владі» тут виглядає за найкращий можливий вихід. Адже тоталітарна влада вбиває хворих не одразу, а спочатку вивозить їх на Острів. 

   

 

         

  

 У книзі «Сатирикон -ХХІ» зібрано основний масив прозового й поетичного доробку письменника. Два романи й повість, оповідання й вірші, вперше приходять до читача під однією обкладинкою

         Зібрані разом, ці неповторні твори є своєрідним проміжним підсумком трьох десятиліть творчої діяльності автора.

    

     «Мій Хрест». Ця книжка є найповнішою на сьогодні збіркою віршів Підскарбія «Бу-Ба-Бу»: від текстів, яким уже близько трьох десятиліть, і до написаних в останні роки. Твори, зібрані під однією обкладинкою, яскраво характеризують особистість автора з різних боків. Тож вибагливий поціновувач поезії знайде тут і тонкі ліричні мініатюри, і закличну віршовану публіцистику, і гостру сатиру, що її вістря спрямоване в бік тих поодиноких недоліків, які ще почасти присутні в нашому житті. Поезія Ірванця може подобатися чи дратувати – але вона ніколи не залишить читача байдужим.

   

 

 Оповідання і повість, що складають нову збірку Ірванця «Загальний аналіз», написані протягом останнього десятиліття. Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – ось декорації, у яких відбувається дія. Велетенська ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівській нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри і санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими, – це персонажі творів Ірванця, що фантасмагорично віддзеркалюють наш із вами реальний світ.

        

   

Нова книга прози Олександра Ірванця  «Очамимря» містить найновіші й давніші твори письменника. Повість «Очамимря», яка й дала назву всій книжці, є, за визначенням самого автора, «казочкою в діґґерському стилі», а насправді — перелицьованою новочасною версією давньої легенди про Кирила Кожум’яку. Оповідання «Львівська брама» — це химерна інтерпретація сучасної політичної ситуації в країні. Завершується книга чотирма ранніми оповіданнями О. Ірванця з так званого «піонертабірного циклу» — ці твори, написані на початку 90-х років минулого сторіччя, належать до перших спроб Підскарбія «Бу-ба-бу» у жанрі прози.