6 січня
80 років від
дня народження
Василя Стуса
Василь Семенович Стус віддав своє коротке й трагічне життя за правду, за свої переконання і незалежність свого народу. "Увертюра" до творчого й політичного життя Василя Стуса була короткою: народився на Вінниччині, закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, в 1963 році переїхав до Києва, де вступив до аспірантури Інституту літератури імені Т. Шевченка.
Цілісність творця і сильної особистості утворили міцний сплав душі. Василь Стус створив низку поетичних збірок - "Круговерть", "Зимові дерева", "Веселий цвинтар", "Палімпсести". Перекладва із Й.-В. Гете, Р.-М. Рільке, І.Бахман, П. Целяна, Р.Кіплінга, Ф.Г.Лорки, А. Рембо та інших. Написав літературознавчі дослідження про П. Тичину і В. Свіздінського.
Василь Стус займав активну громадську позицію, різко виступаючи проти репресій з боку влади. Засуджений до того, як 5 років ув'язнення і 3 років заслання, він у камері попереднього ув'язнення київського КДБ перекладав поезії Гете. Вийшовши на волю у 1979 році, Василь Стус очолив другий склад Української Гельсінської групи, за що в 1980 році його знову заарештували. Жорстока арифметика вироку: "сім плюс п'ять". Під час другого ув'язнення, попри постійні конфіскації всього написаного, поет пише книгу віршів і перекладів "Птах душі". Її доля досі невідома. У 1983 році Василю Стусу вдалося передати на волю публіцистичний твір "З таборового зошита". Після опублікування його на Заході, а тим паче після того, як Стуса було висунуто на Нобелівську премію, тиск на поета посилився. Загинув Василь Стус у карцері табору ВС-389/36 Пермської області в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. Через 4 роки прах поета був перепохований у Києві.
Немає коментарів:
Дописати коментар