ХОДИТЬ ІЛЛЯ НА ВАСИЛЯ

    Новий рік завжди був бажаним святом у кожній родині. З ним пов'язували кращі сподівання, завбачували добробут, родинну злагоду, щедрий врожай зернових та садовини, приплід худоби, здоров'я у людей.

    Хоч протягом тисячоліть чотири рази змінювали в часі Новолітування (згадаймо: дайбожичі святкували його весною, з прийняттям християнства перенесли на осінь, пізніше на 1 січня за старим стилем (13 січня за н. с) і, нарешті, на 1 січня за новим стилем), загальна обрядовість,залишилася більш-менш сталою. Так уже здавна заведено, що найпишніше святкували напередодні Нового року, тобто опівночі. Цей час наші пращури вважали чародійним, оскільки для віруючих розвидняється небо і "вони можуть просити у святих усе, що їм заманеться: перетворення води на вино, каменя на хліб, а глини на мед"

    14 січня відзначається день святого Василя Великого. Наші предки вважали, що Василь символізує Сонце, а Меланка – Місяць, а в ніч із 13 на 14 вони зійшлися і одружилися. Ще жива традиція засівання – вранці у перший день нового року за старим стилем хлопчики ходять по будинках  сусідів і знайомих, розповідають обрядові вірші, сіють у будинку пшеницею або вівсом, проганяючи таким чином старий рік, проголошують паном новий і бажають сім’ї достатку. Цього дня святому Василю Великому моляться про успішний початок будь-якої справи, хороше господарство і благополуччя.

Старий Новий рік – це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке утворилося в результаті зміни літочислення. Через цю розбіжність календарів ми відзначаємо два «Нові роки».

 ЯК СТВОРИВСЯ СТАРИЙ НОВИЙ РІК? Датою створення світу (згідно зі стародавнім перекладом Старого завіту) раніше вважалося 1 березня 5508 року до нашої ери. Тому Новий рік починався в перший день весни (за новим стилем – 14 березня).

      Проте в Константинопольську еру ця дата була перерахована точніше, і днем створення світу почали вважати 1 вересня 5509 року до нашої ери. Тому Новий рік віднині починався в перший день осені.

     У язичницькі часи на русі Новий рік відзначався 22 березня – в день весняного рівнодення. Після прийняття на Русі  християнства візантійський календар став поступово витісняти старий, і Новий рік  тепер уже починався 1 вересня. Цю дату і сьогодні деякі наукові видання трактують як істинний день народження Христа.