У 2019 році за указом президента України 29 серпня було встановлено Днем пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Наприкінці серпня 2014 року українські військові та добровольці опинилися в оточенні в місті Іловайськ. Після домовленостей про вихід так званим «зеленим коридором» наші воїни рушили визначеними маршрутами.
Але вранці 29 серпня російські війська відкрили вогонь по українських колонах і підступно розстріляли наших бійців….
Той день став однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни.
Сотні українських воїнів загинули. Сотні були поранені, потрапили в полон або зникли безвісти.
За сухими цифрами військової статистики сотні людських життів залишились серед полів достиглих соняхів. Тому саме сонях став символом цього дня.
І є ще одна правда, про яку ми не маємо права мовчати. Минуло дванадцять років. А питання відповідальності за Іловайську трагедію залишається болючим і незавершеним. За злочини, вчинені проти українських воїнів, має настати справедлива відповідальність, незалежно від того, скільки років для цього знадобиться.
Бо пам’ять без правди неповна, правда без справедливості болить ще більше.
Іловайськ не може залишитися лише сторінкою історії. Він має залишатися вимогою справедливості.
Немає коментарів:
Дописати коментар