ТОЛЕРАНТНІСТЬ ВРЯТУЄ СВІТ

16 листопада

Міжнародний день

          ТОЛЕРАНТНОСТІ        

Усі ми з вами любимо і цінуємо, коли стосовно нас інші люди виявляють такі позитивні якості, як захист, доброта, теплота.

         Але трапляється так, що  в людині уживається добро і зло, правда і брехня тощо. Сьогодні я люблю, завтра ненавиджу. Перед людиною постає питання, що вибрати: добре чи погане; ласкаве, ніжне чи грубе; йти тяжким та довгим шляхом чи легким і коротким. Інколи вибрати правильний шлях досить важко. Вийти з цієї ситуації допоможе лише правильний вибір позиції.

         Пропоную такий.

         «Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха Батько відповів: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося. Паркан уже ніколи не буде таким, як колись».

         Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів і рани залишаються, попри те, скільки разів ви потім перепросите. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні. Не залишайте на своєму шляху дірок!

Не забивайте цвяхів ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей!

Будьмо толерантними!

         Пошукаймо що таке толерантність у бібліотеці.

         На рубежі XVIII-XIX століть у Франції жив  Талейран Перигор (1754-1838). Він вирізнявся тим, що за різних урядів залишався незмінним міністром іноземних справ. Це була людина талановита в різних галузях, але найбільше – в умінні враховувати настрої оточення, шанобливо до всіх ставитись і при цьому зберігати власні принципи, прагнути керувати ситуацією, а не сліпо подкорятися обставинам.

         З ім’ям цієї людини і пов’язано поняття «толерантність».

         Толерантність (від лат.tolerantia)  – «терпіння» - соціальний термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв.

         Толерантність не рівносильна байдужості. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, вона полягає в наданні іншим права жити згідно з його власним світоглядом. У той же час толерантність не повинна надавати іншим права бути не толерантними.

         Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння інших культур, способів самовираження і проявів людської індивідуальності. Під толерантністю не мають на увазі поступку, поблажливість  або потурання. Прояв толерантності також не означає терпимості до соціальної несправедливості, відмови від своїх переконань або поступки чужим переконанням, а також нав’язування своїх переконань іншим людям.

         У соціології під толерантністю розуміють визнання і прийняття іншої людини або співтовариства, шанобливе ставлення до його поглядів, способу життя, релігії, національності.

         Толерантне ставлення розглядають як соціальну цінність, що забезпечує права людини, свободу і безпеку. Формування цього поняття часто пов’язують з гуманістичними ідеалами. Толерантність, на думку соціологів, являє собою норму цивілізованого компромісу між конкурентними культурами і забезпечує збереження різноманітності, природного права на несхожість, відмінність.

         Цінність і соціальна норма громадянського суспільства, що проявляється в праві всіх осіб, громадянського суспільства бути різними, забезпечення стійкої гармонії між різними конфесіями, політичними, етнічними та іншими соціальними групами, повага до розмаїття різних світових культур, цивілізацій і народів, готовність до розуміння і співпраці з людьми, які різняться зовнішністю, мовою, переконаннями, звичаями і віруваннями.

         Визначення ООН (ЮНЕСКО, 1995р.)