16 листопада
Міжнародний день
ТОЛЕРАНТНОСТІ
Усі ми з вами любимо і цінуємо, коли стосовно нас інші люди виявляють такі
позитивні якості, як захист, доброта, теплота.
Але трапляється так, що в людині уживається добро і зло, правда і брехня тощо. Сьогодні я люблю, завтра ненавиджу. Перед людиною постає питання, що вибрати: добре чи погане; ласкаве, ніжне чи грубе; йти тяжким та довгим шляхом чи легким і коротким. Інколи вибрати правильний шлях досить важко. Вийти з цієї ситуації допоможе лише правильний вибір позиції.
Пропоную такий.
«Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько
дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли
хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37
цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня
зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати
цвяхи. Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до
батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному
цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що
у паркані не залишилося жодного цвяха Батько відповів: «Ти добре поводишся, але
подивися, скільки дірок залишилося. Паркан уже ніколи не буде таким, як
колись».
Якщо ви з кимось
сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці
дірки від цвяхів і рани залишаються, попри те, скільки разів ви потім
перепросите. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні. Не залишайте
на своєму шляху дірок!
Не забивайте цвяхів ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей!
Будьмо толерантними!
Пошукаймо що таке толерантність у бібліотеці.
На рубежі XVIII-XIX століть у Франції жив Талейран Перигор (1754-1838). Він вирізнявся
тим, що за різних урядів залишався незмінним міністром іноземних справ. Це була
людина талановита в різних галузях, але найбільше – в умінні враховувати
настрої оточення, шанобливо до всіх ставитись і при цьому зберігати власні
принципи, прагнути керувати ситуацією, а не сліпо подкорятися обставинам.
З ім’ям цієї людини і пов’язано поняття «толерантність».
Толерантність (від лат.tolerantia) – «терпіння» - соціальний
термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і
звичаїв.
Толерантність не
рівносильна байдужості. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або
способу життя, вона полягає в наданні іншим права жити згідно з його власним
світоглядом. У той же час толерантність не повинна надавати іншим права бути не
толерантними.
Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння
інших культур, способів самовираження і проявів людської індивідуальності. Під толерантністю
не мають на увазі поступку, поблажливість
або потурання. Прояв толерантності також не означає терпимості до соціальної
несправедливості, відмови від своїх переконань або поступки чужим переконанням,
а також нав’язування своїх переконань іншим людям.
У соціології під толерантністю розуміють визнання і
прийняття іншої людини або співтовариства, шанобливе ставлення до його
поглядів, способу життя, релігії, національності.
Толерантне ставлення розглядають як соціальну цінність, що
забезпечує права людини, свободу і безпеку. Формування цього поняття часто пов’язують з гуманістичними
ідеалами. Толерантність, на думку соціологів, являє собою норму цивілізованого
компромісу між конкурентними культурами і забезпечує збереження
різноманітності, природного права на несхожість, відмінність.
Цінність і
соціальна норма громадянського суспільства, що проявляється в праві всіх осіб,
громадянського суспільства бути різними, забезпечення стійкої гармонії між
різними конфесіями, політичними, етнічними та іншими соціальними групами,
повага до розмаїття різних світових культур, цивілізацій і народів, готовність
до розуміння і співпраці з людьми, які різняться зовнішністю, мовою,
переконаннями, звичаями і віруваннями.
Визначення
ООН (ЮНЕСКО, 1995р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар