8 травня – День Пам’яті та Примирення. Пам’яті про мільйони людських життів, які Світ втратив у Другій світовій війні. Для всього Світу ці дні проходять під гаслом «Ніколи знову». І тільки Росія – під гаслом «Можем повторить».

БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ

26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

    

ВЕЛИКДЕНЬ

 

 Великдень тісно повязаний з весняними Святами - це головне весняне Свято. Кожна родина дуже пильно до нього готується ввесь Страстний тиждень. 

    В саму Великодню ніч парубки та чоловіки розкладають біля Церкви великий вогонь, а як святять паски, то стріляють. Сходячи на Великдень, сонце грає - танцює й міниться. Того дня, як Христос Воскрес, сонце з радості не знаходило, і день був великий, тому й назва Великдень. На Великдень освячується стародавня християнська їжа: паска, порся, ковбаси, крашанки, сир, що так уразили Царгородського Патріарха ЄфиміюІІ, і віе 1591 року виступив з окремим Посланням проти того, і видрукував його в Львовській Брестській друкарні.

ЯК НЕ ТЕПЕР, ТО В ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи2. Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» - голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки – а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страстного,  Великого, деінде Нявського Великодня).

Українці - підкорювачі космосу

У місячні безхмарні ночі ніщо не заважало нашим предкам, та й не тільки їм, роздивлятися зоряне небо. Завдяки ретельним спостереженням люди збагнули серед безлічі зірок певне розташування окремих сузір’їв. Вони складали про них легенди, давали їм назви. Вирізняли на небі й окремі планети. Однак найбільш пізнаним у народі небесним світилом, пов’язаним із селянським побутом, був, звичайно, Місяць, якому приписувалась дивна сила, зокрема вплив на всі рослини і усе живе.

ПРИЙДЕ ВЕРБНИЦЯ - НАЗАД ЗИМА ВЕРНЕТЬСЯ

   9 КВІТНЯ

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Все ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній тиждень перед Великоднем, тиждень який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо. На Галичичні Вербний тиждень ще називали Шутковим. з нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, "бо то їхнє свято". Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбулася посвята червоної верби.

БЛАГОВІСНИК

6 КВІТНЯ

БЛАГОВІСНИК

    Слідом за Благовіщенням заступає Благовісник . За церковиним календарем це Собор Архангела Гавриїла (по народному - Гаврила).  У простонародді цей святий сприймавсь, усупереч християнському вченню, як володар бливскавок. Мабуть, удавнину він був одним з покровителів небесних явищ. Серед них були також святий Юрій, архистратиг Михаїл та пророк Ілля. До цієї когорти причислений і архангел Гавриїл - Благовісник. Щоправда, в кожному конкретному вимпадку люди відрізняли їх Покровительство. "Як гримить, то це Ілля по небу їздить, а Гаврило квіткою махає", "Як перед ударом грому з блискавками робиться хрест, то це Михаїл хрестом благословляє, а Гавриїл стріляє в чорта"  чи "Коли чуємо, що грім гримить, то це з небесної гармати Юрій і Гавриїл стріляють нечисту силу; святий Юрій кулі закладає, а архангел Гавриїл гніт зхапалює". Як бачимо, в кожному окремому випадку наставництво має свої різновиди.